Опрацювати тему:
Теорія художнього образу: сутність, структура, типологія, функції.
Художній образ як центральна категорія поетики й універсальна форма художнього узагальнення. Співвідношення образу і поняття. Художній образ як синтез конкретного й абстрактного, одиничного й типового. Знакова природа художнього образу. Функції художнього образу. Типологія художніх образів: за формою втілення (зорові, слухові, тактильні, синестетичні); за функцією (епічні, ліричні, драматичні); за ступенем узагальнення (індивідуальні, типові, символічні, архетипні); за онтологічним статусом (образи-реалії, образи-символи, образи-алегорії, образи-міфи); за роллю у структурі тексту (головні, другорядні, образи-рефрени, образ-деталь). Відображення та перетворення реальності у художньому образі. Художня умовність як принцип художнього мислення. Ідеалізація, типізація, індивідуалізація як основні механізми образотворення. Роль уяви, інтуїції, пам’яті у створенні образу. Асоціативний механізм творення образу. Образ і стиль. Художній образ як прояв авторської індивідуальності. Система образів як модель світу автора. Лексико-семантична, синтаксична, композиційна структура образу. Ідіостиль як система унікальних образів. Образ як функціональна одиниця жанрової структури. Специфіка образної типології в епосі, ліриці, драмі. Епічний образ як тип і характер. Ліричний образ як стан і настрій. Драматичний образ як дія і конфлікт. Система образів як організаційний центр твору. Філософські концепції художнього образу (Арістотель, Ф. Шеллінґ, О. Потебня, Г. Гадамер, П. Рікер, Р. Барт).
Самостійна робота 2. Теорія художнього образу: сутність, структура, типологія, функції.
Завдання:
· усвідомити поняття художнього образу як центральної категорії теорії літератури;
· простежити особливості його структури, семантичної насиченості, рівнів узагальнення;
· навчитися класифікувати типи образів та визначати їхні функції в тексті;
· сформувати навички інтерпретації літературного образу в контексті художнього методу, епохи, стилю, жанру.
Теоретичні положення для опрацювання
1. Поняття художнього образу. Визначення, етимологія, відмінність від уявлення, поняття, символу.
2. Філософсько-естетичні основи. Образ як спосіб пізнання дійсності у мистецтві
3. Структура художнього образу: зміст і форма, образ автора, образ персонажа, образ читача, співвідношення з наративною структурою.
4. Типологія образів.
o за функцією (головний, периферійний, фоновий, ліричний, епічний, драматичний);
o за рівнем узагальнення (індивідуальний, типовий, архетипний, символічний, алегоричний);
o за роллю у творі (оповідач, герой, актант, “двійник”, колективний персонаж).
5. Функції художнього образу. Пізнавальна, комунікативна, естетична, експресивна, катарсична, ігрова, культурно-пам’яттєва.
6. Образ і художня дійсність. Співвідношення “конкретного” й “загального”, “реального” й “умовного”.
7. Проблема образу у сучасних теоріях: когнітивна поетика, феноменологія сприйняття, інтермедіальність у цифровій культурі.
Теоретичні завдання
1. Дайте визначення поняття художній образ за різними науковими школами (формалісти, структуралісти, герменевти, рецептивісти).
2. Поясніть відмінність між образністю й художнім образом.
3. Схарактеризуйте типи образів (індивідуальний, типовий, архетипний, символічний) і наведіть приклади з української літератури.
4. Як співвідноситься поняття “образ” з категоріями “ідея”, “тема”, “мотив”?
5. Як змінюється роль художнього образу в модернізмі, постмодернізмі, метамодернізмі?
6. Порівняйте підходи до розуміння образу у працях О. Потебні, М. Бахтіна, Ю.Лотмана.
7. Поясніть, як у сучасному мистецтві слова функціонує візуальний образ, гіпертекстовий чи мультимодальний.
Практичні завдання
Аналіз уривку.
Виберіть поетичний або прозовий текст (1–2 сторінки) й визначте систему образів: головні, допоміжні, символічні.
Опишіть, як засоби мови формують образність.
Когнітивна мапа образу.
Створіть візуальну схему (у Canva, Miro або на папері): центр – головний образ, відгалуження – пов’язані мотиви, символи, емоційні коди, культурні контексти.
Питання для самоконтролю
У чому полягає діалектика “конкретного” і “загального” в художньому образі?
Які функції виконує художній образ у структурі літературного твору?
Як поняття “образ автора” співвідноситься з “оповідачем” і “читачем”?
Чому художній образ вважають категорією міждисциплінарною?
Які ознаки має архетипний образ у літературі ХХ–ХХІ століть?