Проаналізуйте вірш Зої Жук (Зоряни Живки) «Дивлячись на перерві з вікна авдиторії на пам’ятник Сковороді» з точки зору актуалізації в ньому естетики і поетики бароко:
Шляхетні, вельможні,
пишні, заможні
бенкетують на святі життя. Їм що – вони тутешні!
А я не тутешній, не теперішній.
Простий подорожній –
Торбина порожня.
«Хліба нашого щоденного дай нам днесь...»
В руках сопілка, в серці – світ увесь.