ІФКіС 014: Лекція 1. Витоки фізичної культури в Україні: первісне суспільство та скіфо-сарматська доба

Лекція 1. Витоки фізичної культури в Україні: первісне суспільство та скіфо-сарматська доба

Тема 1. Витоки фізичної культури в Україні: первісне суспільство та скіфо-сарматська доба

План

1. Витоки фізичної культури в Україні.

2. Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу.

3. Особливості фізичної культури скіфо-сарматської доби.

1. Витоки фізичної культури в Україні

Фізична культура на українських землях бере свій початок із прадавніх часів, коли перші племена, що населяли ці території, створювали основи для гармонійного розвитку особистості та зміцнення здоров’я через фізичну активність. Розвиток фізичної культури був зумовлений життєвими потребами – виживанням у складних природних умовах, полюванням, військовими сутичками, працею та ритуально-культовою діяльністю.

Умовно, розвиток фізичної культури на українських землях можна поділити на декілька періодів.

1. Первісні часи (епоха первісного суспільства). Перші форми фізичної активності виникали як необхідність для виживання: полювання, рибальство, землеробство та скотарство. Фізична підготовка була пов’язана із розвитком витривалості, сили, спритності та швидкості. У ритуальних обрядах часто використовувалися елементи танців, змагань та ігор, що мали символічне значення.

2. Скіфо-сарматська доба (VII ст. до н.е. – IV ст. н.е.). Скіфи та сармати, які мешкали на території сучасної України, приділяли велику увагу військовій підготовці, оскільки вели кочовий спосіб життя та постійно брали участь у військових конфліктах. Основними видами фізичної активності були верхова їзда, стрільба з лука, метання списа, боротьба та вправи зі зброєю.

Геродот у своїх працях згадував про фізичні вправи скіфів, а також їхню витривалість і здатність долати великі відстані верхи на конях.

3. Античний період (VI ст. до н.е. – IV ст. н.е.). В античних містах-державах Північного Причорномор’я (Ольвія, Херсонес, Пантікапей) фізична культура розвивалася під впливом грецьких традицій. Велике значення мали спортивні змагання, що проводилися з нагоди релігійних свят та громадських подій.

Збереглися згадки про змагання з бігу, боротьби, метання диска та списа. Фізична культура була невіддільною частиною виховання юнаків та військової підготовки.

4. Київська Русь (IX-XIII ст.). Фізична культура в Київській Русі була тісно пов’язана з військовою справою. Системи фізичної підготовки воїнів включали верхову їзду, стрільбу з лука, володіння мечем, списом, сокирою, веслування та плавання. Були відомі й зимові види фізичної активності – катання на санчатах, ковзанах та лижах.

Народні ігри та розваги мали характер змагань і сприяли фізичному розвитку молоді (перетягування каната, кулачні бої, боротьба). Під час народних свят та обрядів проводилися масові ігри, танці та змагання, що мали виховне значення.

5. Козацька доба (XVI–XVIII ст.). Фізична підготовка була невіддільною частиною життя козаків. Вони мали досконало володіти зброєю, їздити верхи, плавати, долати природні перешкоди, демонструвати витривалість і спритність.

Козаки займалися боротьбою, стрільбою з лука та рушниці, фехтуванням, метанням списів та ножів. Фізична культура козаків також включала елементи загартовування організму: вони вправлялися на свіжому повітрі за будь-яких погодних умов і дотримувалися суворої дисципліни. Народні ігри та забави, як-от «лава на лаву», «перетягування каната», кулачні бої, теж сприяли фізичному загартуванню молоді.

Фізична культура в Україні має глибокі історичні корені, пов’язані з природними умовами, військовою справою та народними традиціями. Від прадавніх часів до козацької доби фізична активність була невід’ємною частиною життя, сприяла не лише фізичному загартуванню, а й вихованню морально-етичних якостей, що відіграли важливу роль у формуванні національної ідентичності українців.

2. Зародження фізичної культури на українських землях у період первіснообщинного ладу

Останні дослідження археологічної науки свідчать, що в Україні люди жили вже близько 800 000 років тому. 50 000 років тому на території України з’являється кремнієва зброя та знаряддя, а приблизно 12-8 000 років до н.е. було винайдено лук.

У добу первіснообщинного ладу було винайдено нові засоби пересування людини: човни (видовбані з дерева), лижі, санчата. Найдавніші зображення санчат в Україні належать до Трипільської культури. Племена трипільців залишили суттєвий слід у культурі України. Основою їх господарства були землеробство та тваринництво. У межах трипільських поселень існували культові місця, де відбувалися різноманітні ритуальні дійства з елементами рухливих ігор, забав, змагальних фізичних вправ.

Ритуальна діяльність первісних людей тісно пов’язувалася з фізичною активністю. Танці, ігри та змагання мали магічний характер і були спрямовані на забезпечення вдалого полювання, гарного врожаю або захисту від природних сил. Обрядові танці та рухи імітували дії тварин або мисливців, сприяючи зміцненню фізичних здібностей учасників.

У поховальному обряді з’являється тризна, яка включала змагальні вправи, двобої, що засвідчено археологічними джерелами.

Популярними тут були також бойові танці. З розвитком культу бика у трипільців з’являються ігри-змагання з биком. У степу і на півдні лісостепу України розвинулося конярство. Жителі поселення Середній Стіг розводили найдавніших у світі свійських коней, використовуючи їх для їзди верхи.

3. Особливості фізичної культури скіфо-сарматської доби

Початок раннього залізного віку в Україні був пов’язаний із виникненням найдавніших великих племінних союзів, таких як Кімерія та Скіфія.

У першій чверті І тис. до н.е. Північне Причорномор’я населяли племена кімерійців. У них надзвичайно розвинутим було конярство. Кіммерійці вели грабіжницькі війни. Вони мали добре розвинуту систему військово-фізичної підготовки молоді. У них сформувалися елементи складних обрядів-ритуалів, де домінували військові вправи та змагання у спритності, витривалості, умінні володіти зброєю.

Племена скіфів, сарматів проживали у Північному Причорномор’ї протягом VІІ ст. до н.е. ІІІ ст. н.е. на Дону, Уралі та Кавказі. Більшість скіфів жили кочовим життям, постійно вели завойовницькі війни, і тому військово-фізична підготовка була неодмінною частиною їхнього повсякденного побуту.

У зв’язку з тогочасним військово-політичним становищем у скіфів був неминучий розвиток бойової справи. Вони прекрасно володіли різними видами наступальної та захисної зброї. Очевидно, що ці якості здобувались в процесі довготривалих тренувань, добре організованого фізичного виховання.

Серед скіфів найпопулярнішими були верхова їзда та стрільба з лука. При чому у них як чоловіки, так і жінки однаково майстерно володіли конем і луком. Скіф народжувався у сідлі й проводив у ньому більшість свого часу. Майстерне володіння скіфами луком було оцінено багатьма народами, зокрема, стародавні греки запрошували скіфів для навчання стрільби з лука, скіфські раби-стрільці служили в Афінах в ролі поліціянтів. Зі скіфами тісно були пов’язані сармати. Їх змальовують як сильних, жорстоких і невблаганних ворогів. Сарматські воїни були прекрасними вершниками й добре володіли зброєю. Навіть жінки брали участь у битвах і нічим не поступались воїнам-чоловікам у стійкості та мужності.

У дитячих похованнях скіфів і сарматів часто знаходять наконечники стріл, що дозволяє припускати передачу рухового досвіду у зв’язку з військовою направленістю життя. І у скіфів і у сарматів понад 20% жіночих поховань містять озброєння. Це свідчить, що у цих племенах військово-фізичній підготовці піддавалося й жіноче населення.

Таким чином, фізичне виховання у скіфо-сарматських племен мало військово-прикладний характер. При чому військово-фізичній підготовці піддавалися не лише чоловіки, а й жінки. Зважаючи на успішне ведення скіфо-сарматськими племенами бойових дій, їх виховна система була досить ефективною.

Питання для самоперевірки

1. Яке знаряддя праці було винайдено на території України у період первіснообщинного ладу приблизно 12-8 тис. років до н.е.?

а) кремнієва зброя

б) лук

в) металеві наконечники

г) сокира

2. Які елементи фізичної культури характерні для ритуальних дійств трипільців?

а) змагання зі стрільби

б) рухливі ігри, забави, змагальні фізичні вправи

в) бойові танці

г) змагання на човнах

3. Який тип змагань був популярним серед трипільців у зв’язку з культом бика?