Общее
Інформація про викладача: Литвиненко Раїса Олександрівна, доцент кафедри фізіології, імунології і біохімії з курсом цивільного захисту та медицини, кандидат біологічних наук (спеціальність 03.00.09 - імунологія). https://sites.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=38598&lang=ukr&news_code=litvinenko-rayisa-oleksandrivna
Рекреація – це процес відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, який забезпечується системою заходів і здійснюється у вільний від роботи час на спеціалізованих територіях. Виникнення рекреаційної галузі пов’язане, перш за все, зі зростаючою потребою суспільства у повноцінному відновленні своїх сил. Значний розвиток технологій, науково-технічний прогрес вимагають від людей великих затрат енергії, причому дедалі більше відчувається не тільки фізична втома, але і психологічне перевантаження. Саме тому на сучасному етапі розвитку суспільства, при загостренні економічних, соціальних та екологічних проблем, для збереження здоров’я як окремої людини, так і соціуму конкретної території, у останні роки значна увага приділяється проблемам розвитку рекреаційної галузі. Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу: є лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу. У країні багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних (мінеральних вод, грязей), кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. Завдяки таким різноманітним ресурсам рекреаційний комплекс України є багатофункціональним. Крім того, його діяльність дає можливість не тільки оздоровити великі маси населення, але й зробити значний внесок до національного доходу. Рекреаційна галузь тісно пов’язана з санаторно-курортною стравою. Нікого не здивуєш фактом, що ресурси природи мають здатність лікувати. Всі народи з незапам’ятних часів знаходили в оточуючому їх середовищі лікувальні засоби. Особливе значення надавалося мінеральним водам, лікувальним грязям і клімату, які застосовувалися для лікування різних захворювань. Вплив природних фізичних чинників, а також режиму рухової активності і раціонального лікувального харчування у санаторно-курортній справі сприяє підвищенню захисно-пристосувальних сил організму. Фізичні чинники, на відміну від більшості лікарських засобів, є найбільш фізіологічними, природними для організму, не пригнічуючи, а мобілізуючи його резервні можливості і не викликаючи побічних небажаних явищ. Крім того, санаторно-курортне лікування, основою якого є тісне спілкування з природою, заповнює відчутний для більшості міських жителів дефіцит природного середовища. Таким чином, формування, розвиток та удосконалення санаторно-курортної системи та рекреаційної галузі є об’єктивним наслідком зростаючих потреб суспільства.