General
Мета навчального курсу
- дати студентам комплекс теоретичних знань та практичних навичок з принципів роботи дослідної апаратури;
- навчити самостійно використовувати методики кількісного вивчення хімічних та біологічних процесів‚ параметрів‚ що впливають на ці процеси.
-закріпити знання з фізики, аналітичної‚ органічної та фізколоїдної хімії, що дозволяє в процесі навчання оволодіти вмінням працювати на сучасних приладах; показати органічний взаємозв'язок фізичних методів дослідження речовин з іншими дисциплінами фундаментального та професійно-орієнтованого напрямку;
- дати необхідну базу для подальшого самовдосконалення шляхом самостійної підготовки.
Навчальним планом передбачено проведення лабораторно-практичних занять. Кожне заняття складається з двох частин. Перша частина занять - теоретично включає групові семінари і різні форми виявлення ступеня засвоєння теоретичного матеріалу. Друга частина відводиться на виконання лабораторної роботи і оформлення звіту по ній.
Мета теоретичної частини заняття - поглиблення, розширення і закріплення знань, одержаних на лекціях. Цей вид практикуму сприяє розвитку у студентів хімічного мислення, привчає самостійно працювати з літературою і використовувати отриманні знання при виконанні лабораторної роботи.
Мета лабораторних робот - закріплення студентами на практиці знань по загальних властивостях, характерних реакціях різних класів органічних сполук.Лабораторний практикум організований таким чином, що при його виконанні студенти ознайомляться з основними фізичними методами аналізу, виділення, очистки, властивостями, апаратурою та обладнанням, що використовується для аналізу, встановленням взаємозв'язку між будовою і властивостями органічних сполук.
Завдання навчальної дисципліни.
1.Засвоїти класифікацію фізичних методів аналізу. Знати характеристику окремих методів.
2.Вивчити правила обробки результатів спостережень.
3.Вивчити співвідношення між складом і властивостями біологічних і хімічних рівноважних систем. Використання вимірів фізичних і хімічних параметрів систем відповідними приладами.
4.Вивчити принципи роботи‚ можливості та недоліки апаратів‚ межі їх використання‚ можливі похибки та причини їх виникнення.
5.Встановлення взаємозв'язку між будовою і властивостями органічних сполук в тому об'ємі, який необхідний для подальшого вивчення і розуміння основних хімічних та біологічних процесів, які відбуваються на молекулярному рівні.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
ØНоменклатуру та класифікацію методів досліджень;
Øтеоретичні основи‚ що лежать в основі різних видів фізичного аналізу;
Øособливості роботи приладів‚ що відносяться до коливальної, електронної спектроскопії, ЯМР, ЕПР, мас-спектрометрії;
Øособливості роботи приладів та обробка результатів експерименту;
Øмежі використання окремих видів інструментального аналізу;
Øобробку дослідного матеріалу‚ виникнення похибок‚ їх аналіз‚ врахування різних видів похибок.
ØВикористовувати фізичні методи дослідження та роботу з ЕОМ для визначення будови молекул.
вміти:
Øготувати до експерименту об'єкти дослідження;
Øвиконувати заміри в межах практикуму з фізичних методів аналізу;
Øпроводити структурний, якісний та кількісний аналіз за сумою методів дослідження;
Øаналізувати одержані експериментальні результати‚ оформивши їх у вигляді таблиць‚ графіків та діаграм.
Бхакка H., Уильямс Д. Применение ЯМР в органической химии.
Шталь Э. Хроматография в тонких слоях.
Коренман Н.И. Фотометрический анализ.