Метою викладання навчальної дисципліни є дати майбутнім
фахівцям систематизоване й емпірично аргументоване уявлення про функціонування
комунікацій у публічному управлінні, місце і роль зв`язків з громадськістю в
структурах публічного сектору; про організацію діяльності та особливості
методів роботи PR-служб органів державної влади та місцевого самоврядування,
формування системи професійної компетенції (знань і практичних вмінь та
навичок) щодо використання принципів, інструментів комунікацій у публічному управлінні.
Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є формування у
здобувачів вищої освіти сучасних теоретичних і практичних знань, умінь і
навичок щодо використання в процесі публічного управління ефективних каналів
комунікацій з метою налагодження співробітництва та ефективної взаємодії
органів публічного управління із суб’єктами громадянського суспільства;
оволодіння сучасними механізмами спілкування людей, комунікаційного процесу в
органі публічного управління. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у здобувачів вищої
освіти мають бути сформовані наступні елементи
компетентності: знання: –
теоретичні та прикладні засади комунікацій у
публічній сфері; –
сучасні підходи до формування
комунікаційної політики органів публічного управління та адміністрування; –
нормативно-правові акти, що
регулюють комунікації з громадськістю органів публічного управління та адміністрування; вміння: –
налагоджувати соціальну взаємодію, співробітництво, попереджати та розв’язувати
конфлікти; – здійснювати професійну діяльність і приймати обґрунтовані рішення,
керуючись засадами соціальної відповідальності, правових та етичних норм; – управляти різнобічною комунікацією; –
критично осмислювати проблеми та розв’язувати складні завдання у сфері
комунікації органів публічного управління та адміністрування; –
у складі робочої групи на основі принципів системного аналізу та комплексного
підходу готувати програмні документи щодо розвитку комунікацій органів
публічного урядування та адміністрування; –
використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології у сфері
публічного управління та адміністрування – здійснювати ефективну
комунікацію в сфері публічного управління та адміністрування на засадах
соціальної відповідальності, правових та етичних норм; –
представляти органи публічного управління й організації, та презентувати для
широкого загалу результати їх діяльності. –
розробляти та реалізовувати заходи щодо адаптації та впровадження кращих
вітчизняних та зарубіжних практик формування та реалізації комунікаційної
політики органів публічного управління та організацій; способи мислення: –
формування суджень – форми мислиннєвого відображення
об’єктивної дійсності, яка полягає у ствердженнях наявності або відсутності
ознак, властивостей або відносин у сфері менеджменту персоналу; –
пропонування міркувань – низки пов’язаних суджень,
спрямованих на те, щоб з’ясувати істинність якої-небудь думки у сфері
менеджменту персоналу, доведення її або заперечення; –
створення умовиводів – виведення з одного або
декількох суджень в області менеджменту персоналу нового; –
генерування понять – пізнання сутності предметів і
явищ у межах менеджменту персоналу в їх істотних зв’язках та відносинах,
узагальнення їх істотних ознак. професійні, світоглядні і громадянські якості: –
здатність використовувати знання, вміння та навички
для теоретичного та практичного освоєння проблем і перспектив менеджменту та
планувати, організовувати, реалізовувати, презентувати відповідні наукові
дослідження; –
ґрунтовні знання історичних засад розвитку теорії
і практики менеджменту, ідейних вчень класиків менеджменту, фундаментальних постулатів
та парадигм менеджменту, новітніх прогресивних тенденцій розвитку менеджменту; –
ґрунтовні знання класичного та сучасного наукового
інструментарію дослідження соціально-економічних явищ та процесів у різних
сферах менеджменту; –
здатність організовувати та
проводити управлінські дослідження, використовуючи сучасну методологію та
інформаційні технології; –
здатність застосовувати одержані знання з різних
предметних сфер менеджменту для формулювання нових теоретичних трактувань і
положень, практичних адресних рекомендацій і пропозицій; –
здатність виявляти та розуміти причинно-наслідкові
зв’язки між економічними явищами та процесами у сфері менеджменту,
ідентифікувати та оцінювати фактори впливу; –
ґрунтовні знання особливостей, інструментарію,
новітніх напрямків менеджменту персоналу та здатність формувати ефективну
сучасну систему менеджменту персоналу підприємства. морально-етичні цінності: –
сформувати уявлення про моральні цінності людини; –
здатність висловлювати своє судження про роль і
значущість моральних цінностей у житті людини; –
формувати вміння аналізувати мотиви та вчинки людей,
моделювати та розв’язувати ситуації, пов’язані з виконанням обов’язків у колективі; –
розвивати почуття відповідальності за свій вибір та
наслідки вчинків; –
виховувати самостійність, волю, моральність.