Самостійна робота 13. Поезія і проза О. Забужко.
Тема 25. Поезія і проза О. Забужко.
Постмодерна оптика письма Оксани Забужко. Феномен жіночої саморефлексії в українській прозі кінця ХХ століття. Роман «Польові дослідження з українського сексу» як сповідь, есей і маніфест. Гендерна ідентичність і тілесність у романі. Психоаналітичний дискурс і архетипи жіночої суб’єктності. Поетика травми й національної пам’яті. Поезія як форма інтелектуальної сповіді. «Визначення поезії», «Іронічний ноктюрн», «Відлопотиш дощами за ворота…», «Пам’яті “проклятих поетів”», «Голосом вісімдесятих», «Квітневий Хрещатик – мов крига скресає…», «Бірнамський ліс не йде на Дунсінан…», «Попелюшка». «Клітемнестра», «Задзеркалля. Пані Мержинська», «Сізіф», «Джаз по-італійськи», «Новий закон Архімеда».
Завдання:
Проаналізуйте (пост)(мета)модерну та феміністичну оптику письма Оксани Забужко, звернувши увагу на те, як її проза поєднує сповідальність, есеїстичність, тілесність і психоаналітичний дискурс. Коротко поясніть, чому О. Забужко стала центральною постаттю у формуванні жіночої саморефлексії в українській літературі кінця ХХ століття та як у її творах поєднуються приватна й національна травма.
Проінтерпретуйте роман «Польові дослідження з українського сексу» як гібридний текст — сповідь, інтелектуальний маніфест і психологічну реконструкцію жіночої суб’єктності. У стислій формі розкрийте провідні мотиви: тілесність, гендерна ідентичність, влада й залежність, архетипи жіночої поведінки, механізми пам’яті та ретравматизації. Поясніть, як особиста історія героїні перетворюється на модель національного досвіду.
Коротко проаналізуйте вірші О. Забужко, звернувши увагу на інтелектуальну метафорику, міфологічні алюзії, внутрішню інтонацію та особливості поетичної саморефлексії. Сформулюйте узагальнюючий висновок: що об’єднує прозову й поетичну манеру письменниці та як її творчість вибудовує новий тип жіночого голосу в українській культурі.